Відання, -ня, с.
1) Знаніе.
2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку.
Годовий, -а, -е. Годичный, годовой. Въ заговорѣ: (Пристріт) і денний, і сутковий, і тридневний, і годовий, і лісовий, і шляховий.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї.
Обучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обучаться, обучиться. 'Ддав у бурсу в Київ обучатись.
Побатькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать въ отношенія отца и сына. Вони побатькались собі, Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька.
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно.
Потрудити, -джу́, -диш, гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє.
Цокотання, -ня, с.
1) Стучаніе (зубами, чѣмъ либо металлическимъ).
2) Стрекотаніе.
3) Разговоръ, говоръ быстрый и высокими нотами. Цокотання веселої дівчини.
