Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Гетька, -ки, ж. Лошаденка, кляча, крестьянская лошадь.
Дойня́чка, -ки, ж. Коро́ва-дойнячка. Дойная корова.
Згрі́б'Я, -б'я, с. Пакля, охлопки (болѣе грубые).
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Накуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. накури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає.
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ.
Чижми, -жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Чижми з острогами. Ум. чижемки.
