Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупцювання

Тупцювання, -ня, с. 1) Топаніе, отупаніе. 2)коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПЦЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПЦЮВАННЯ"
Бренькотіти, -кочу, -тиш, гл. = бринькотіти. Веретено бренькотіло. ЕЗ. V. 38.
Бурштиновий, -а, -е. Янтарный.
Відпльовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відплюватися, -плююся, -єшся, гл. Отплевываться, отплеваться. Як перейде (піп) дорогу — щастя не буде, хиба відплюєшся. Ном. № 13383.
Зами́сник, -ка, м. = мисник. Kolb. І. 58.
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата. Н. Вол. у.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова. Морд. Оп. 85.
Шибеняк, -ка, м. = шибеник. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПЦЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.