Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотнява

Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯВА"
Вдова, -ви, ж. = удова.
Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Деше́вий, -а, -е. Дешевый. Дешева рибка, погана юшка. Ном. № 10535. Деше́ва. Простая водка. Піти́ на деше́ву. Отправиться въ кабакъ. Лакей раз пішов на дешеву та й каже: «От я буду танцювати». Рудч. Ск. І. 215., Ум. Дешеве́нький и дешеве(і)сенький, -а, -е. Було й пиво кабацьке, таке дешевеньке для всякого росходу. Кв.
Незвитяжний, -а, -е. Непобѣдимый.
Облапування, -ня, с. Ощупываніе.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл. 1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика. Рудч. Ск. II. 8. 2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Мет. 30. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала. Мет. 256.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Прожуритися, -рюся, -ришся, гл. Пропечалиться, прогоревать.
Рамак, -ка, м. = рубель 2. Вх. Лем. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТНЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.