Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркати

Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКАТИ"
Жерди́на, -ни, ж. = жердка. Ум. жердинка.
Завива́ння II, -ня, с. Завываніе. Левиц. Пов. 331.
Запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Первісток, -тка, м. Первенецъ.
Перч, -ча, м. Некастрированный козелъ. Херс. г.
Пиворобниця, -ці, ж. Пивоваренный заводъ. Ой загули да чмелі в горі, пивовари в пиворобниці. Рк. Макс.
Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Драг. 52. Служка на служку, а пану трясця. Ном. № 1311. Ой служки кажуть: наш то пан где. АД. І. 6.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.