Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркатий

Туркатий, -а, -е. — віл. = турко. Мнж. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКАТИЙ"
Бе! Базю-Бе!, меж. Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.
Ґрулина, -ни, ж. = Ґрулянка. Вх. Уг. 235.
Жлукті́йка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Наґуна́дзити, -джу, -диш, гл. 1) Набить шишку кому. Мнж. 186. 2) Навертѣть на голову что-либо чалмообразное. Мнж. 182.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Пороз'їзжатися, -жаємося, -єтеся, гл. = пороз'їздитися.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею. Ном. № 11798.
Пробовтатися, -таюся, -єшся, гл. Проболтаться (въ водѣ, жидкости) извѣстное время. Та оце ж усе з тими сорочками бовталась на річці, — аж до обід пробовталась. Харьк.
Росквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ со головы.
Утримати, -ся. Cм. утримувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.