Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилляр

Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛЛЯР"
Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Жиру́ха 1, -хи, ж. Шалунья.
Настилати, -ла́ю, -єш, гл. Вышивать гладью.
Перепередити, -джу, -диш, гл. = випередити. І біса перепередили. Федьк. I. 18.
Поприневолювати, -люю, -єш, гл. Принудить (многихъ). Хиба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював.
Праворуч нар. Направо.
Протинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут. Кролевец. у.
Роздзявити, -ся. Cм. роздзявляти, -ся.  
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.