Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Буяк, -ка, м.
1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче.
2) = бугай 1. Гонить буяка на ярмак.
3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum.
Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Перетремтіти, -мчу, -тиш, гл. Передрожать.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха.
Сітнити, -тню, -ниш, гл. О дождѣ: накрапывать, моросить.
Студент, -та, м.
1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи.
2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції.
