Берест, -та, м.
1) Берестъ, Ulmus campestris L.
2) — білий = береза, Betula alba.
3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Ув. берестище, берестяна.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою.
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Семериця, -ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.
Хижечний, -а, -е. 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой.
2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? «Хто?» — Хтокало.
