Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турбуватися

Турбуватися, -буюся, -єшся, гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату щиту, та й не турбуйся. Ном. № 8114. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Чуб. V. 1201. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Мет. 358.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРБУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРБУВАТИСЯ"
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. І. 136.
Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Кутати, -таю, -єш, гл. 1) Кутать. 2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей). Желех. 3) Успокаивать, усмирять. Желех.
Наві́шній, -я, -є. ? Навішній царенко. Рудч. Ск. І. 118.
Передзвеніти, -ню́, -ниш, гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.
Передніший, -а, -е. 1) Передній, находящійся передъ другими. 2) Ближе находящійся. Я до того садка передніший за тебе. 3) Прежній, бывшій передъ этимъ. Ти мені переднішої пісні заспівай, бо це дуже смутна. Черк. у. Ви люде велико розумні, велико письменні, то хиба не знаєте, яка правда була за передніших старшин. Черк. у. 4) Достойнѣйшій, имѣющій болѣе права, предпочтенія въ чемъ; лучшій, отборный. Не хапайся до страви, батько передніший за тебе. Передніших коней повибірали з табуна, а залишили саму ледач.
Розчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розчепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся. О. 1862. І. 77.
Улупити, -плю, -пиш, гл. 1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Лукаш. 169. Серця б улупила та матінку купила. Мил. 205. 2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. ЗОЮР. ІІ. 72. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. Грин. ІІІ. 565. А як влупить чортяку грім, заб'є його. Драг. 44. 3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями. ХС. ІІІ. 56.
Шваб, -ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРБУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.