турбуватися
Турбуватися, -буюся, -єшся, гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату щиту, та й не турбуйся. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Том 4, ст. 296.