Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тулюпан

Тулюпан, -на, м. = тульпан. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛЮПАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛЮПАН"
Безладдя, -дя, с. Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. К. ЧР. 9. У нас безладдя було таке що й Боже! Лебед. у. У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє. Гліб. 4.
Бликоторя, -рі, ж. Дойная коза. О. 1862. V. Кух. 36. Cм. блекотора.
Бутлявий, -а, -е. Пустой, выгнившій въ срединѣ. Бутлява вже верба. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
За́здрісний, за́здросний, -а, -е. Завистливый. Заздрісні очі. Камен. у. Заздросний чоловік. Камен. у.
Зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зацѣпить, задѣть. Водицю бере і вас зачеркне, і вас зачеркне, мене спом'яне. Чуб. III. 434.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Урубати, -баю, -єш, гл. 1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю. Рудч. Ск. II. 66. 2) Ранить рубя. 3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЛЮПАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.