Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туреччина

Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЕЧЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЕЧЧИНА"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Вивертень, -тня, м. 1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у. 2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех. 3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.
Зібга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3)коровай. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. Н. п. 4)гніздо́. Свить гнѣздо.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі. Ном. № 4625.
Приплата, -ти, ж. Приплата, доплата.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
Свавільство, -ва, с. Своевольничество. Лубен. у.
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ). Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЕЧЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.