Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туреччина

Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЕЧЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЕЧЧИНА"
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Навсу́пор нар. Наперекоръ, въ пику.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася. Чуб. V. 354.
Охітний, -а, -е. = охотний. Катерина охітніша від мене до книжок. Левиц. Пов. 285.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Перетратите Cм. перетрачувати.
Підпалля, -ля, с. соб. Тонкія щепки для растопки. Вх. Лем. 449.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЕЧЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.