Давону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив.
Засвіти́ти, -ся. Cм. засвічувати, -ся.
Іти, іду́, іде́ш, гл. Идти. Ідемо містом. Ось іди, сядь коло мене. Іди слідом за мною.
Мося́ж, -жа, м. Желтая мѣдь.
Підполуденча, -чати, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ.
Повиплакувати, -кую, -єш Выплакать (во множествѣ). Повиплакувала собі очі.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию».
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости.
Цвічення, -ня, с. Обученіе.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли?
