Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Королівонька, -ки, ж. Ум. отъ королева.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. 3) Ложа (у ружья). 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад.
Повигулюватися, -люємося, -єтеся, гл. Нагуляться ( о многихъ)
Постувати, -тую, -єш, гл. Постить.
Служити, -жу, -жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила.
Тринкати, -каю, -єш, гл. Картавить.
