Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тур

Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. КС. 1887. І. 65 — 90. Ном. № 5296. На лощині пасеться стадо турів. К. Оп. Так замерзло, хоч тури гони. Ном. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Ном. № 562. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. Вх. Пч. І. 6. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. Канев. у. 4) Тур-царь. Турецкій царь. Гол. II. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУР"
Вдовець, -вця, м. = удовець.
Виповняти, -няю, -єш, сов. в. виповнити, -ню, -ниш, гл. 1) Переполнять, переполнить, наполнять, наполнить. Не виповниш Дніпра-Славути слізьми. К. ЦН. 193. 2) Исполнять, исполнить, выполнять, выполнить.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Здува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зду́тися, зду́юся, -єшся, гл. 1) Сдуваться, сдуться. 2) Вздыматься, вздуться.  
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Повістувати, -ту́ю, -єш, гл. Говорить, разсказывать. Шух. І. 45. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи. Федьк.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.
Приставити Cм. приставляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.