Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турбота

Турбота, -ти, ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю. К. Псал. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРБОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРБОТА"
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Вх. Зн. 13. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька. Вх. Зн. 13.
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова. К. ХП. 123.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міусск. окр.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг. Вас. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРБОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.