Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турів

Турів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРІВ"
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Гнівливий, -а, -е. Раздражительный, склонный къ гнѣву, часто гнѣвающійся. Чогось Бог гнівливий на нас. Н. Вол. у. Очі гнівливі. МВ. ІІ. 82.
Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ.). 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.
Дасть-бі, нар. Т. е. Дасть Біг. 1) Богъ дастъ. Обыкновенная форма отказа нищему. 2) Нѣтъ, не имѣется. Ходи́ти за дасть-бі з то́рбою. Хлопотать и получать отказы.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. К. М. X. 18. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. Стор. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. К. ЧР. 300. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. Шевч. 130. 3)над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Шевч. 132. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду. МВ. (О. 1862. III. 68).
Ме́рло нар. Мертво.
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ном. № 3197. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. Г. Барв. 503. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. Борз. у. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. Мнж. 83. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. АД. І. 147. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Левиц. КС. 71. Великий сум проняв мені все тіло. К. Іов. Радість проймає тебе. Мир. ХРВ. 241. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку. Мир. ХРВ. 241.
Стидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. Сього вам стидатись нічого. Котл. МЧ. 430.
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Гол. IV. 124. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула. Грин. III. 564. 2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.