Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння.
Відтоплювати, -люю, -єш, сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный.
2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки.
Печія, -чії́, ж. Изжога.
Талановито нар. Даровито, талантливо.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Шатковниця, -ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці....
