Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркавчин

Туркавчин, -на, -не. Свойственный, принадлежащій горленкѣ. Туркавчине гніздо. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКАВЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКАВЧИН"
Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл. 1) Вывѣвать, вывѣять. Аф. 324. 2) Провѣвать, провѣять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Горі́ховий, -а, -е. Орѣховый. Горіхова лушпайка. Ой піду я у вишневий садочок та вирву горіховий листочок. Грин. ІІІ. 349. Сіделечко горіхове. Чуб. V. 305.
Гризани́на, -ни, ж. Ссора, перебранка. Брати, як посварилися, то й досі іще між їми гризанина.
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Дзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить. Харьк. у.
Змережувати, -жую, -єш, сов. в. змережити, -жу, -жиш, гл. 1) Испещрять, испещрить узорами и пр. Тонесеньку хустку сріблом мережиш; та як змережила, сльозами зросила. Федьк. І. 106. 2) Расшивать, расшить мере́жками. 3) Соединять, соединить мере́жкою двѣ части рубашки, два куска ткани.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Понаповиювати, -нюю, -єш, гл. = понаповняти. Г. Барв. 424.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens. Шух. I. 18, 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКАВЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.