Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупу-тупу

Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПУ-ТУПУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПУ-ТУПУ"
Бакалійник, -ка, м. Торговецъ бакалейными товарами.
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Москалів, -ле́ва, -ве 1) Принадлежащій великороссу. 2) Принадлежащій солдату.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. О. 1861. X. Свид. 44. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. К. ЧР. 4. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля). К. ПС. 26.
Обдимати, -ма́ю, -єш, сов. в. обдути, -дую, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Хупавість, -вости, ж. Красота, нарядность, опрятность.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПУ-ТУПУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.