Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Чого (собаки) так ґвалтують? Той чоловік став ґвалтувати. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Коляк, -ка, м. Раст. Xanthium Spinosum.
Коправий, -а, -е. = каправий.
Корогва́, -ви, ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. Тоді Кішка Самійло, гетьман запорозькім, чогось одгадав, сам на чердак виступав, червонії хрещатії давнії корогви... винімав, роспустив... Дума. 2) Церковная хоругвь. Поміж возами попи з кропилами пішли; за ними корогви несли. 3) Красный флагъ, вывѣшиваемый на утро послѣ свадебной ночи, если невѣста оказалась непорочной. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці. Ум. корого́вка, короговця. Над річкою, над Дніпром короговка в'ється. Ой військо йде, короговці мають. А в нашій церковці три короговці, а в тих короговцях три зірочки ясних. Значить также флагъ, значокъ. А за ним (Залізняком) усе по два, усе по два з ратищами і у передніх пар, може, у трьох, ратища з короговками двойчатими, так що оце... половина жовта, а половина чорна, або червона, або синя.
Пилипівський, -а, -е. и пилипівчаний, -а, -е. Филипповскій, бывающій въ рождественскій постъ. Пилипівський вечір. Пилипівчані дні.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Із бою потаскали в стан.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.
