Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тургун

Тургун, -на, м. Раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРГУН"
Вивідати Cм. вивідувати.
Джинджор, -ру, м. и джинджора, -ри, ж. Раст. Gentianae. Лв. 99.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Поодш.. Cм. повідш..
Поперебовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Взболтаться (о многомъ). Молочко гарне було, позастоюване, а поки довезли по цій дорозі, то й поперебовтувалося. Черниг. г.
Примінитися Cм. примінятися.
Пружок, -жка, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.
Пуздракуватий, -а, -е. Одутлый, одутловатый? Він був собі якийсь малий, пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено. Мкр. Г. 4 2.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) = хряпати. 2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.