Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тургун

Тургун, -на, м. Раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРГУН"
Бурчак, -ка, м. 1) Журчащій ручей. 2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Г. Барв. 308. Ум. бурчачок. Ном. № 13663.
Виновий 2, -а, -е. 1) Винный. Виновий льох. 2) Виноградный. Чуб. VI. 71.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Обдемкуватий, -а, -е. Полный.
Паніматуня, -ні, паніматуся, -сі, ж. Ласкат. отъ паніматка.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Фурдиґати, -ґаю, -єш, гл. Вертѣть? (съ шумомъ?). Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати. Ком. Пр. № 233.
Фуярош, -ша, м. Мастеръ, дѣдающій фуярки. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.