Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірник

Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРНИК"
Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться. Вх. Лем. 419.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Куляга, -ги, ж. = куля 4. Вх. Лем. 430.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий. Рк. Макс.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Плаксивиці, -ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей. КС. 1893. VII. 80. КС. 1883. VII. 588. Мил. 34.
Різьбяр, -ра, м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Трутизна, -ни, ж. Отрава. Драг. 185. Дання гірше трутизни. Ном. Щоб ти мі та не дала трутизни якої. Гол. І. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.