Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірник

Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. сірничок. Засвітив самопальпий сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРНИК"
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Любо́нь нар. = либонь.
Підвидіти, -джу, -диш, гл. Подсмотрѣть. ЕЗ. V. 35.
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу. Ном. № 8491.
Поцілуйко, -ка, м. Любящій цѣловаться. Конст. у.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Сварливість, -вости, ж. Бранчивость, сварливость.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло. АД. І. 10. 2) = сіделка. Лохв. у.
Тихісічкий, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Чорноризка, -ки, ж. = черниця. К. ПС. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.