Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. Дух їй захопило.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків.
Пообгризати, -за́ю, -єш, гл. Обгрызть (во множествѣ). Оці кісточки пообгризай.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії.
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні.
