Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірко

Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. Ном. № 1798. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРКО"
Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Черк. у. Чуб. VII. 575. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Новомоск. у. Ув. Гри́пище. Новомоск. у.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Морг III, -га и морґ, -га, м. Моргъ, межевая мѣра = 0.57546 гектаровъ. Мав він кілька моргів земельки. Стор. Голка. Чи багато нагорав? — Три морґи до полудня. Грин. III. 327.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Папушник, -ка, м. Пасхальный хлѣбъ, баба. Полт. г.
Патолоч, -чі, ж. 1) Истоптанное поле, потрава. Рк. Левиц. 2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Алв. 92. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч. Волч. у. 3) Остатки послѣ сбора конопли. Брацл. у.
Поріб, -робу, м. Утокъ. Желех. Гол. Од. 37, 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.