Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіменець

Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя. Вх. Лем. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІМЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІМЕНЕЦЬ"
Бархановий, -а, -е. Бумазейный. Шейк.
Безкритичність, -ности, ж. Отсутствіе критики. К. Кр. 13.
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Надопта́ти, -пчу, -пчеш, гл. = наздоптати.  
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Пукати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать. 2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло. Стор. МПр. 87. 3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи. ЕЗ. V. 246.
Репнути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.
Ріпниця, -ці, ж. Работница при нефтяныхъ шахтахъ.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІМЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.