Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ.
Зажовті́ти Ті́ю, -єш, гл. Зажелтѣть. Ой чиє ж то поле зажовтіло, стоя?
Зара́ні нар. 1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Ум. заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Зараненько витопила піч та й пішла в поле.
Нами́слювати, -люю, -єш, сов. в. нами́слити, -слю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, выдумывать, выдумать. Що там намислить, чи зробить, — мати удові похваляться.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму.
Посилок, -лку, м. Усиліе. Турн з серця скреготав зубами, що в кріпості всі ні гугу; а стін не розіб'єш лобами, з посилку гнися хоть в дугу.
Табачковий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає.
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. Дорожню одімкнув шкатулу. Украдеш у мене шкатулку з грішми.