Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіпуга

Сіпуга, -ги, м. = сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПУГА"
Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ). (Залюбовск.).
Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. КС. 1885. VI. 345. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому. Бердич. у.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L. Вх. Зн. 47.
Скоротити Cм. скорочувати.
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море. Шевч.
Сточки, -чок, ж. мн. Слитые вмѣстѣ остатки. Пила сточки. МУЕ. III. 150.
Тож нар. Тоже, также. тож бо. То-то. Тож бо й горе, що не до любости. Мет. тож бо то й є. Въ томъ то и дѣло. тож пак! Еще бы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІПУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.