Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Віник, -ка, м.
1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Пам'ятатиме до нових віників.
2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. Ум. віничок.
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Зменшування, -ня, с. = зменшення.
Клішня, -ні, ж.
1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею.
2) мн. Раздвоенная часть війя.
Коротушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ коротуха.
2) Короткая свитка.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ.
Осика, -ки, ж. Осина, Populus tremula. Осика проклята, бо на осиці повісивсь Юда. Ум. осичка.
Умолотися, умелюся, -лешся, гл. Подвергнуться умолу, убыли при помолѣ.
