Вилузати, -ваю, -єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала.
Запаху́щий, -а, -е. = запашний.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина.
Підстава, -ви, ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. 2) Замѣна. І не вийду, г не встану, вишлю менту сестру на підставу.
Повідвозити, -жу, -зиш, гл. Отвезти (во множествѣ).
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша.
Проворно нар. Проворно, быстро.
Унадний, -а, -е. = унадливий.