Буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Виважити Cм. виважувати.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Лізь у воду! 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Лізе сліпицею. — в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе.
Позмикати, -ка́ю, -єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.
Тютюнище, -ща, с.
1) Мѣсто, гдѣ росъ табакъ.
2) Табачная плантація.
3) Ув. отъ тютюн. Табачище.
Угасати, -са́ю, -єш, сов. в. угаснути, -сну, -неш, гл. Угасать, угаснуть. А із вечера та до півночі та свічечка не вгасала. Огонь не вгасає.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне.
Уходини, -дин, ж.
1) Входъ.
2) = ухідчини.
3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини.
