Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіножаття

Сіножаття, -тя, с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОЖАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОЖАТТЯ"
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Гребіне́ць, -нця́, м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Вас. 164. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. Чуб. ІІІ. 207.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. Вх. Пч. II. 10. 2) Раст. Angelica silvestris. Вх. Пч. І. 8. Cм. Дзенґель.
Забезпе́чити Cм. забезпечувати.
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц. І.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату. Мир. Пов. І. 115.
Пробуток, -тку, м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. Пас. 174. 2) Водяная сукновальня. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІНОЖАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.