Відхід, -ходу, м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. 2) Расходъ; убыль. Шкури з дохлих овець брали усі в економію, а як одходу (дохлих овець) було багато, то часть зоставляли на хуторі.
Волоком нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості.
Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий.
Довгові́їй, -ві́я, -ві́є. Съ длинными рѣсницами.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Орія, -рії, ж. Родъ рыболовной сѣти, забрасываемой съ лодки и вытягиваемой въ нее же.
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися.
Пробиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пробитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Пробиться, протиснуться, выйти наружу. До Бога не підскочиш, в землю не проб'єшся. З очей не пробилась ні одна сльозина. Пробилась я на якусь поляну, аж там людей ціла мгла.
2) Пробивать, пробить, прокалывать, проколоть себѣ какую либо часть тѣла. Бугай погнався за собакою та й пробився (на кілок).
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему.