Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять.
Забари́ти, -ся. Cм. забаряти, -ся.
Зазімо́ваний, -а, -е. Отощавшій за зиму. І зазімовану свиню вивозять (на Юрія) на лубку на степ пастись.
Згрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій.
Патрет, -та, м. Портретъ. Се й сліпий розгледить, що се патрет, а не живий чоловік.
Притектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Прійти. На городі бараболя, — ой десь моя лиха доля; бараболя розцвітеся, лиха доля притечеся.
Рамаття, -тя, с. = рам'я.
Хоронити, -ню, -ниш, гл.
1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Хорони, Боже!
2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько.
3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ.
