Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спасибі

Спасибі, спасибіг, спасибу, меж. 1) Спасибо, благодарю. Левиц. Пов. 369. Спасибі вам га ягідки. ЗОЮР. І. 66. Таки, спасибу йому, добрий на старости був. Рудч. Ск. І. 77. 2) мала, малий спасибі. Мало пользы, голку, небольшая польза. Жити — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Васильк. у. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Васильк. у. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАСИБІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАСИБІ"
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Заорандарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать быть арендаторомъ. Ще Богу дяка, що голова держить: усе таки й нам зваляє трохи з нашого плеса поживитись; а вже як би жид заорандарював, то нашим бідолахам і у велике свято не прийшлось би покуштувати тієї риби. О. 1861. XI. 114.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Ніжи сз. = ніж. Воліла би-сь в мене той ніж вгородити, ніжи-сь мала то до мене слово вимовити. Грин. III. 214.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.
Розбуркати, -ся. Cм. розбуркувати, -ся.
Солодкий, -а, -е. 1) Сладкій. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого. Ном. № 2116. 2) Пріятный. 3) Милый, любезный. О солодкий мій побратимку! Гол. III. 384. 4) солодке зі́лля. Раст. Inulta Helenium. Екатер. г. Ум. солоденький, солоде́сенький.
Усміхнутися Cм. усміхатися.
Цінувати, -ную, -єш, гл. 1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать. Ном. № 10543. 2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Рудч. Чп. 129. Производить аукціонный торгъ. Грин. I. 113. Cм. ціно́вка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАСИБІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.