Дошу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. дошука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться. Заховає кінці так, що ні жоден чоловік не дошукається до правди. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Зізво́лити Cм. зізволяти.
Кажний, -а, -е. = кожний. Та за се по три поклони кожному святому покладав. Ум. кажнесенький. Cм. кажніненький, кажнісінький.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Почмихати, -хаю, -єш, гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ.
Тетеренька, тетеречка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали.
Хвіяти, хвію, -єш, гл. — до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє.
