А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня.
Долі́зти Cм. долазити.
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго.
Клюк! I меж.
1) Выражаетъ клеваніе.
2) = цюк. Сокиркою все клюк та клюк.
Підвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підвити, підів'ю́, -в'єш, гл. Подвязывать, подвязать. Перемітку чи рантух підвивають... поверха черленою квітчастою фусткою, зав'язують верх тім'я у один будз.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно.
Пошиб, -бу, м. Впечатлѣніе, вліяніе. Гарячий пошиб перших любощей. Невідомі місця, котрі довелось Грицькові вперше переходити, люде, яких йому лучалося стрічати, — все це мало незвичайний пошиб на парубка: на все те він дивився, рота роззявивши.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. 2) — на ко́го. Быть похожимъ на кого. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти.
