Вертій, -тія, м. = веретільник 1.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Земля зашкарубла.
Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати.
Крин, -ну, м. Раст. Кринъ, Lilium candidum. Pоспустись, рожевим крином процвіти! В кринах схована криниця.
Позаточувати, -чую, -єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.
Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий.
