Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спадковий

Спадковий, -а, -е. Наслѣдственный. Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом. Г. Барв. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАДКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАДКОВИЙ"
Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Бростя, -тя, с. соб. отъ брость. Желех.
Відзяпити, -плю, -пиш, гл. Отворить, распахнуть. Відзяпити двері навстяж.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Насмажувати, -жую, -єш, сов. в. насмажити, -жу, -жиш, гл. Нажаривать, нажарить. Дожидаючи гостей, насмажили гусей, поросят по двоє.
Продажник, -ка, м. = продавальник. Мил. 122.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Утечище, -ща, с. Убѣжище. Ти, втечище моє, спасеш мене в тісноті. К. Псал. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАДКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.