Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спадковий

Спадковий, -а, -е. Наслѣдственный. Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом. Г. Барв. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАДКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАДКОВИЙ"
Бадвак, -ка, м. То же, что лемко, но выговаривающій л вмѣсто в, напр.: я бил, я гварил (изъ. мѣстности около венгерской границы). Вх. Лем. 389.
Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Гматати, -таю, -єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
Гольтя́й, -тяя́, м., и пр. = Гультя́й и пр. Ти — кріпак, гольтяй поткнешся до багатирки? Г. Барв. 84.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок! Загад.
Лісо́к, -ска, лісонько, -ка, лісо́чок, -чка, м. Ум. отъ ліс.
Обвернути, -ся. Cм. обвертати, -ся.
Очкур, -ра, м. 1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Чуб. VII. 46. КС. 1893. V. 279. Штани на йому без очкура й матні. Стор. МПр. 169. З переляку очкур луснув. Ном. Били мене скілько влізло — очкур перервали. Чуб. 2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянинаочкур, чубрій, а селянин міщанинасалогуб. О. 1862. VIII. 32.
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Усхнути, -ну, -неш, гл. = усохнути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАДКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.