Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спадок

Спадок, -дку, м. Наслѣдство. Г. Барв. 364. К. ХП. 86. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Ном. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. МВ. (О. 1862. І. 48). Иногда только во мн. ч. Мнж. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАДОК"
Биненька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Галанський, -а, -е. Голландскій. Стор. II. 160.
Дже́рґати, -ґаю, -єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату. Волч. у.
Долу́щування, -ня, с. Окончаніе вылущиванія.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка. Ном. № 6594.
Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. І. 317.
Помінитися, -ню́ся, -нишся, гл. Дать обѣщаніе, пообѣщать, обязаться. (Гроші) до церкви помінилась на молебінь однести. О. 1861. VI. 73. Я помінилася поставити свічку за сорок копійок. Харьк. Помінивсь дочку за мене дати. Черк. у.
Рославий, -а, -е. = рослий. Рославі явори. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.