Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати.
Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. За парою і світа не бачить. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. Вона все ходить, з уст ні пари. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. Не до пари голубоньці горобець. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Разорваться, изорваться, перерваться.
2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. Розмова на тому і порвалася.
3) Cм. пориватися.
Сходити 1, -джу, -диш, гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. 4) Сходить, спускаться. Сльози її аж на сей світ сходять. 5) Исходить, истекать. Як я по матері журилась! Було слізьми схожу. А вже ж мої карі очі слізоньками сходять. 6) Подходить. Ближче вхожу, — жінок бачу. 7) Уходить. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить.... Вже до воріт, за двір. Сходьте з хати усі, шоб ні одної душечки при мені не було. 7) Выходить, истрачиваться. У його на сі зілля сила грошей сходила. Горілки на їх багато сходить.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Трутив, як дурного з мосту. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила.
Усігди нар. Всегда. Послухавши жука, всігди в гною будет.
Шв'єткий, -а, -е. Гибкій. Шв'єткий бич.
Шулка, -ки, ж. Початокъ кукурузы.
