Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Завідь, -воді́, ж. Въ выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ.
Конати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Або в пана у кайданах у склепу конає.
Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. А тут так кулаччам у стіл ріже.
Ми́гавка, -ки, ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе.
Однокопитий, -а, -е. Однокопытый.
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів.
Углець, -ця, м. Уголекъ? Прийшов чернець, положив яйця в углець — нехай киплять, поки прийду вп'ять.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Ум. чепачо́к.
