Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спадщина

Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАДЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАДЩИНА"
Акура́тний, -а, -е. Аккуратный. Желех.
Бурлакування, -ня, с. 1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака. 2) Холостая жизнь.
Злишок, -шку, м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Кв. II. 13. Будуть злишки — убогшому подаси. Г. Барв. 428.
Кишкун, -на́, м. Кабанъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. ґилун.
Кольфарба, -би, ж. Клеевая краска. Під кольфарбу золотити.
Сіва, -ви, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Сончовий, -а́, -е́ ? Пару чобіт сончових. Чуб. V. 65.
Сумета, -ти, ж. Большая сумма. Вх. Лем. 471.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАДЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.