Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Баба звивалась миттю всюди. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. Звилась стріла нижче хмари. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. 60. Над хатами звивавсь угору дим.
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Оченята продирать дитині, щоб було зірке.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії.
Обмаїти Cм. обмаювати.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Погук, -ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися.
Простяком нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Кінська сеч.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається.
