Готе́ць, -тця́, м. = Отець.
Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко.
Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Лапоть, -птя, м.
1) Лапоть. Як маєш кланяться лаптю, то лучче поклонись чоботу.
2) мн. лапті. Обшлага на рукавахъ.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
П'ятдесят, -тьо́х числ. Пятьдесятъ.
