Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Невгарен, невгарний, -а, -е. Не способный. Невгарен росказати, як вірно та щиро тебе люблю. Невгарен і люльки запалить.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Перекроювати, -юю, -єш, сов. в. перекроїти, -ро́ю, -їш, гл. Перекраивать, перекроить. На рік по п'ять раз перекроює сукню.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом.
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила.
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ).
2) = стебнівка.
Шуст, -та, м. Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.
