Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити.
Гу́для, -лі, ж. 1) Сумятица, безпорядокъ, смятеніе. 2) Плохая работа.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ).
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Темнорудий, -а, -е. Темнорыжій.
Шовковиця, -ці, ж.
1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. Росли рядом тополі й шовковиці.
2) Родъ водорослей.
Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину.
