Дожива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дожи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Напожи́ткуватися, -куюся, -єшся, гл. Попользоваться; накопить (имущества).
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила.
Позагилювати, -люю, -єш, гл. Забросить мячи, ударяя палкою.
Понаростати, -таємо, -єте, гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали?
Приїхати, -ї́ду, -деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє.
Струхнути 2, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. Галя може струхла там у землі.
