Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Вимусити Cм. вимушувати.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Оставатися, -таюся, -єшся, сов. в. остатися, -тануся, -нешся. = зоставатися, зостатися.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Пршьо! меж. Призывъ для лошадей.
Шумування, -ня, с.
1) Броженіе.
2) Вспѣненье.
