Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сотня

Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОТНЯ"
Мо́сінж, -жу, м. и пр. = мосяж и пр.
Опівночі нар. Въ полночь. Прийди, мій милий, хоц опівночі. Чуб. V. 4.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Поплутатися, -таюся, -єшся, гл. Спутаться, запутаться.
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Г. Барв. 225. Прийшла північ, всі поснули. Рудч. Ск.
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Свічарниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая свѣчи. Черн. у.
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
Шкарда, -ди, ж. Родъ дѣтской игры, то же, что и шкопирть. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.