Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних.
Лу́ччати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться лучше, улучшаться.
Озниця, -ці, ж.
1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ.
2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней.
Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок.
2) = полковник.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ.
Програватися, -раюся, -єшся, сов. в. програ́тися, -граюся, -єшся, гл. Проигрываться, проиграться. От грали, грали, один програвсь. Ти ж знав, що вчора наш у карти пан програвся?
Продухвина, продуховина, -ни, ж. Продушина; прорубь. Поставили ятірі у продуховині. На яру ставочки здавались якимись продухвинами.
Простяжний, -а, -е. Длинный и отлогій. Гора не так крута, та дуже простяжна. Простяжна гора.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Оця діжка тільки на всипище й годяща.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.
