Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сміюн

Сміюн, -на, м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. сміюнець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІЮН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІЮН"
Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs. Вх. Уг. 228.
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка. Мик. 481.
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Повибігати, -гаємо, -єте, гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв.
Позадріпувати, -пую, -єш, гл. = позабовтувати. І де ви ходили, що так спідниці позадріпували? Богодух. у.
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ. К. ЦН. 239, 255.
Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разрубить надвое. 2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Срібник, -ка, м. = срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.
Туркеня, турки́ня, -ні, ж. 1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк. 2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. Ум. туркенька, туркененька, турки́нонька. АД. І. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМІЮН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.