Відшпандорити, -рю, -риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Заду́рювати, -рюю, -єш, сов. в. задури́ти, -рю́, -риш, гл. Забивать, забить голову, притупить умственныя способности. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла. Чоловік дурний, бо (жінка) задурила.
Зам'я́тися и замня́тися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало.
Імела, -ли, ж. = івилга.
Ковзь! меж. Скользь!
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий.
Стручок, -чка, м.
1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі.
2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків.
