Барзій (ба́рзий?), ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая.
Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Курячка, -ки, ж. Куриный пометь.
Напоро́тися, -рю́ся, -решся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. Напоровся на вила. 2) Нажраться. Оце я напоровся борщу. 3) Наработаться, распарывая что-либо.
Перелюбний, -а, -е. Прелюбодѣйный, блудный. Перелюбна любов. О ви, перелюбне і людожерне плем'я.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Пряха, -хи, ж. Прядильница. І швачка, і прачка, і пряха. Моя мати пряха. Ум. пряшечка. Моя дочко, моя пряшечко, пряди на рушники.
Ручий, -а, -е. Ловкій. Веселий, ручий молодик. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького.
Утримувати, -мую, -єш, сов. в. утримати, -маю, -єш, гл.
1) Удерживать, удержать.
2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину.
