Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити».
Бости, боду, -деш, гл. Бодать. Бик боде.
Доли́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. долиза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Долизываться, долизаться.
Камрат, -та, м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Похутрувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Подбить мѣхомъ.
2) Обмазать глиной печь.
Римарство, -ва, с. Шорное ремесло, шорничество. Cм. лимарство.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце.
Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько.
